
Зміст
Чому коти часто страждають на хронічну хворобу нирок (ХХН)?
Які захворювання найчастіше безсимптомні на ранніх етапах?
Профілактика хронічних ниркових хвороб у котів
Дуже часто люди звертаються до ветеринарів саме через проблеми з нирками у котів. Згідно останніх досліджень, близько 3% домашніх котиків незалежно від віку мають порушення роботи нирок, а серед улюбленців віком понад 8 років такі проблеми відзначаються у 30%. Пет-батьки часто навіть не здогадуються, що з хвостиком не все гаразд, доки не відвідують ветклініку з іншим питанням і зненацька дізнаються від лікаря неприємну новину. Чому так відбувається?
Нирки — парний орган у всіх ссавців. Це резервна система — навіть одна нирка здатна підтримувати функціонування організму, а дві нирки забезпечують ефективнішу фільтрацію та баланс рідин. У разі пошкодження однієї інша може частково компенсувати її функції.
Нирки — досить складний орган, вони виконують кілька важливих функцій:
- фільтрують кров;
- виводять продукти обміну (токсини, сечовину, креатинін);
- регулюють баланс води, електролітів (натрій, калій, кальцій тощо);
- підтримують артеріальний тиск;
- стимулюють вироблення еритроцитів через гормон еритропоетин;
- впливають на кислотно-лужний баланс (pH);
- видаляють з організму гастрин та інші гормони.

Анатомія нирки у котів
|
Структура |
Функція |
|
Кора (cortex) |
Містить клубочки — тут відбувається початкова фільтрація крові |
|
Мозкова речовина (medulla) |
Трубочки, що концентрують сечу |
|
Миска (pelvis renalis) |
Сеча збирається та виводиться у нижні сечові шляхи |
|
Нефрон |
Функціональна одиниця нирки (≈ 200 тис. у кота) |
Нефрони відповідають за екскреторну функцію. На жаль, зазначена вище кількість нефронів може бути значно меншою. Річ у тім, що деякі котики народжуються з вадами нирок (вроджена гіпоплазія нирок). Інші мають генетичні хвороби, які провокують ранню втрату нефронів (наприклад, полікістоз нирок). Час від часу народжуються кошенята з однією ниркою, і ця вада призводить до великого навантаження на нефрони однієї нирки та ранньої їх руйнації. Найчастіше у дорослих котів загибель великої частини нефронів спричинена:
- отруєнням нефротоксинами;
- пієлонефритом;
- артеріальною гіпертензією;
- хронічними вірусними інфекціями;
- травмами та ін.
Важливу роль відіграють і вікові зміни в організмі: протягом життя нефрони поступово втрачаються, тож у 80% кішок віком 10–13 років відзначається більш чи менш тяжка ХХН (хронічна хвороба нирок).

Основні функції нирок у котів
У котів нирки розташовані в черевній порожнині, зліва і справа від хребта (ліва трохи далі назад). Ми вже відзначали, що цей парний орган виконує чимало різноманітних функцій, тож розкажемо детальніше, яку роль відіграють нирки в роботі організму котиків.
Передусім, нирки фільтрують кров. Вони видаляють продукти обміну: сечовину, креатинін, сечову кислоту, токсини, — і формують сечу, в яку виводяться ці шкідливі речовини. Також цей орган регулює водно-сольовий баланс, контролює обсяг рідини в організмі та кількість електролітів: натрію, калію, кальцію, фосфору, хлоридів. Це надзвичайно важливо для гідратації тканин організму, нормальної роботи нервової системи та м’язів.
Регуляція кислотно-лужного балансу (pH) також відбувається в нирках, вони підтримують оптимальний рівень pH крові (≈ 7,35–7,45), видаляють надлишок іонів водню (H⁺) і зберігають бікарбонати (HCO₃⁻). Нирки також безпосередньо беруть участь в роботі ендокринної системи, зокрема стимулюють утворення червоних кров’яних клітин у кістковому мозку, реніна, який регулює артеріальний тиск через систему ренін-ангіотензин-альдостерон, та кальцитріола, що регулює обмін кальцію та фосфору, підтримує здоров’я кісток.
Залежно від стану організму нирки утримують або виводять воду. Через те, що предки котів жили переважно в сухому кліматі, організм мурчиків пристосований концентрувати сечу — це дозволяє уникнути швидкого зневоднення. Окрім того, саме завдяки ниркам з організму виводяться шкідливі речовини, токсини, медикаменти, і це дозволяє трохи розвантажити печінку. Нирки також виконують метаболічні функції: беруть участь у метаболізмі білків і глюконеогенезі (виробництві глюкози) та утилізації надлишку амінокислот та метаболітів.

Як бачите, орган має величезне навантаження, і порушення його функціонування впливають на весь організм. При цьому захворювання сечовивідної системи у котів дуже часто протікають без яскраво виражених симптомів або мають слабкі ознаки, які ви можете просто не помітити.
Особливості нирок котів
Спершу пропонуємо порівняти кількість нефронів у нирках в людей, собак та котів.
|
Вид |
Кількість нефронів на нирку |
Примітки |
|
Кіт |
~200 000 – 250 000 |
Висока ефективність концентрації |
|
Собака |
~400 000 – 1 000 000 (залежно від розміру породи) |
Великі породи мають більше нефронів |
|
Людина |
~1 000 000 – 1 500 000 |
В середньому 1 300 000 нефронів на нирку |
Очевидно, що кількість нефронів в котів менша, ніж у собак, і в 4-6 разів менша, ніж в людей. Коти — нащадки пустельних тварин, зокрема африканської дикої кішки, тому їхні нирки зберігають воду і концентрують сечу дуже ефективно. З цієї ж причини коти рідко відчувають спрагу, особливо якщо вживають вологий корм. Через відсутність достатнього обсягу рідини навантаження на нирки зростає.
Водночас організм котиків дуже чутливий до токсинів та зневоднення. Навіть легке зневоднення або інтоксикація (наприклад, ліками, отрутою для щурів чи іншими хімічними речовинами) може пошкодити ниркову тканину. Загалом ці специфічні особливості створюють значне навантаження на кожен нефрон і стають причиною того, що коти мають проблеми із нирками значно частіше, ніж собаки.

Чому коти часто страждають на хронічну хворобу нирок (ХХН)?
Дійсно, у котів захворювання нирок — дуже поширена проблема. І причин для цього чимало. Звичайно, велику роль відіграють вікові зміни: чим старший котик, тим більша ймовірність розвитку хвороби. За статистикою, понад 30–40% котів віком понад 5–6 років мають більш чи менш виражені ознаки ХХН. Важливим фактором, що сприяє порушенню роботи нирок, є низьке споживання води. Через природну схильність до невеликого споживання рідини (у диких предків котів води було обмаль) сеча в них надзвичайно концентрована, а продукти обміну речовин «ущільнюються» саме в нирках.
Харчування також має значення. Якщо в кота дієта з високим вмістом фосфору й білка, а води він п’є мало і не отримує вологий корм, це може викликати порушення роботи нирок.

Чимало залежить від генетики та схильності породи до певних недуг. Персидські, абісинські, сіамські коти мають вищий ризик полікістозу або ниркової дисплазії, ніж інші породи чи метиси. На стан нирок також впливає тривале лікування деякими препаратами — воно може спричинити нефротоксичність.
Що відбувається при хронічній нирковій недостатності у кота? Нефрони поступово відмирають, тож на ті, що залишилися, навантаження збільшується. Це спричиняє їхнє швидке руйнування; як наслідок — решта нефронів отримує ще більше навантаження, і нирка поступово втрачає функцію.
Симптоми ниркової недостатності у кішок:
- зменшення апетиту;
- втрата ваги;
- часте сечовипускання;
- блювання, слабкість, запах аміаку з рота;
- запальні процеси ясен;
- порушення роботи ШКТ.
У кота можуть змінюватися поведінка та харчові звички: він зненацька починає ходити в туалет у непризначене місце, вилизувати стіни, їсти землю тощо. Якщо ви помітили деякі з перелічених симптомів, негайно покажіть улюбленця ветеринару. Не сподівайтеся, що котик буде «жалітися» на погане самопочуття або показово «хворіти». Зазвичай хвороби сечовивідної системи у котів на початкових етапах проходять безсимптомно. Чому так?
Коти схильні до приховування хвороб — це закладено в генах. У природі хворий кіт — легка здобич. Тож і домашній кіт інстинктивно приховує біль і слабкість, щоби справляти враження здорового та сильного. Він не буде стогнати, скиглити або «скаржитись», як це роблять собаки.
Симптоми ХНН дуже приховані, неочевидні. Більшість проявів недуги легко не помітити або вважати «примхами». Для вас вони можуть здаватися цілком нормальною поведінкою, наприклад:
- часте сечовипускання маленькими порціями – а ви думаєте: «П’є багато води, тому часто ходить»;
- напруження або біль при сечовипусканні — а ви думаєте: «Довше сидить у лотку»;
- сеча поза лотком — а ви думаєте: «Образився», або «Погано вихований»;
- зниження активності — а ви думаєте: «Просто втомився або старіє»;
- сеча з кров’ю — а ви думаєте: «Щось з’їв».
Такі стани як хронічна хвороба нирок (ХХН), цистит або ураження сечового міхура розвиваються повільно. Організм адаптується до поступової втрати функцій, тому клінічні ознаки з’являються лише на пізніх стадіях, коли 60–70% ниркової тканини вже втрачено.
Пет-батьки не завжди звертають увагу на зміну поведінки улюбленців, а дарма, бо коти рідко міняють звички, і найменші відмінності від рутини можуть бути симптомами, приміром, часті походи до лотка або уникання лотка, зниження активності, спроби сховатися, надмірне вилизування в ділянці паху чи живота. Більшість людей не помічає або не пов’язує це з проблемами сечовиділення, а насправді котика потрібно якнайшвидше показати ветеринару. Крім того, хвостик може мати хронічне зневоднення, а це посилює хвороби нирок та сечового міхура, але не проявляється ні в поведінці, ні в зовнішньому вигляді до пізньої стадії.

Які захворювання найчастіше безсимптомні на ранніх етапах?
|
Хвороба |
Типові приховані стадії |
|
Хронічна хвороба нирок (ХХН) |
До 70% нефронів можуть бути втрачені без симптомів |
|
Ідіопатичний цистит котів (FIC) |
Проявляється епізодично, часто як реакція на стрес |
|
Сечокам’яна хвороба (уролітіаз) |
До обструкції часто без явних симптомів |
|
Інфекції сечовивідних шляхів (ІСШ) |
Часто без температури або болю |
Профілактика хронічних ниркових хвороб у котів
Ви неодноразово чули і напевне могли переконатися на власному досвіді, що запобігти хворобі значно легше, ніж лікувати її. ХХН у котів — не виключення, цілком можливо виявити недугу на ранній стадії і вжити заходів для підтримки роботи нирок і сповільнення руйнування нефронів. Що для цього потрібно?
- Відвідувати ветеринара раз на рік, котів старше 7 років показувати фахівцю двічі на рік.
- Раз на рік робити аналіз сечі та біохімію крові (креатинін, сечовина, SDMA).
- Спостерігати, як котик ходить у лоток: кількість сечовипускань, колір, запах, поза під час сечовипускання.
- Помічати зміни у поведінці: найменші відхилення — це привід перевірити здоров’я.
Хочеш дізнатися більше?
Після прочитання нашої статті, перегляньте додаткову інформацію нижче:
- - Як зрозуміти що у кота глисти: поради щодо лікування гельмінтозу
- - ТОП-10 найкращих кормів для котів
- - Закриті туалети для котів
- - Стерилізовані коти
- - Як купати кота?
Наші соціальні мережі







