Звуки яких бояться собаки

Зміст

Собака боїться шуму: основні причини

Собака боїться гучних звуків: основні реакції улюбленця

Як слід поводитися компаньйону?

Як допомогти собаці позбутися страху?

Гра як спосіб позбутися фобії

Основні правила дресирування

Коли варто звернутися до професіонала?

 

Слух наших чотирилапих супутників – це неймовірно чутливий і складний інструмент, який перевершує людський у кілька разів. Там, де ми чуємо лише невиразний шерех, пес розрізняє цілу палітру акустичних нюансів. Не дивно, що в умовах сучасного міста або під час бурхливих природних явищ собака боїться гучних звуків, адже вони є для нього справжнім слуховим перевантаженням.

Акустичні фобії – одна з найпоширеніших поведінкових проблем у кінології. Розібратися, що це за звуки яких бояться собаки, як вчасно розпізнати занепокоєння у свого улюбленця та якими способами можна повернути йому душевну рівновагу, повинен кожен відповідальний компаньйон.

Собака боїться шуму: основні причини

Шумова фобія рідко формується на порожньому місці, за нею завжди приховується конкретне фізіологічне або психологічне підґрунтя. Найчастіша причина криється в банальній відсутності правильної ранньої соціалізації. Якщо цуценя росло в ізольованій, надто тихій обстановці заміського будинку і не чуло гуркоту автомобілів, криків дітей або роботи побутової техніки, у дорослому віці будь-який акустичний струс викличе в нього ступор.

Основні індивідуальні особливості, через які конкретний собака боїться шуму більше за інших псів, такі.

Генетична схильність

Породи, у яких надто чутлива нервова система, більш схильні до паніки.

Пережита травма

Якщо в минулому поруч із псом вибухнула петарда або його сильно налякав різкий удар, у мозку закріплюється стійка негативна асоціація.

Вікові зміни

Літні пси через погіршення загального самопочуття починають гостріше реагувати на зовнішні подразники.

Коли собака боїться шуму, його внутрішній світ руйнується, а звичайна прогулянка перетворюється на серйозне випробування.

 

Собака боїться гучних звуків: основні реакції улюбленця

Уважний господар завжди помітить зміну в стані свого друга при перших розкатах далекого салюту або шумі будівельного дриля за стіною. Коли собака боїться гучних звуків, його організм миттєво викидає в кров величезну дозу адреналіну, що запускає класичну програму виживання – давній оборонний інстинкт.

Основні прояви переляку бувають поведінковими та фізіологічними.

Спроба сховатися

Пес гарячково шукає темний, закритий з усіх боків куток – забивається під диван, лізе у ванну кімнату або намагається застрибнути на руки.

Явні ознаки паніки

Гавчик починає дрібно тремтіти, важко і часто дихати (навіть якщо в приміщенні прохолодно), у нього рясно виділяється слина, а зіниці сильно розширюються.

Втрата контролю

У стані сильного стресу собака може хаотично метатися квартирою, дряпати лапами двері, вити, скиглити або повністю ігнорувати будь-які команди.

На вулиці сильний переляк може змусити пса зірватися з повідця і втекти у невідомому напрямку, тому в такі моменти контроль повинен бути максимальним.

 

Як слід поводитися компаньйону?

Поведінка людини в момент, коли пса охоплює паніка, відіграє вирішальну роль. Головна помилка – спроба бурхливо і жалісливо втішати пса, притискати до себе та голосити над ним. У собачому розумінні така поведінка ватажка сприймається як підтвердження небезпеки: «Якщо навіть лідер панікує і метушиться, значить, навколо справді відбувається щось жахливе».

Друга крайність – кричати або карати за вчинки, зроблені від страху. Ваше головне завдання як лідера – транслювати абсолютний, непохитний спокій. Поводьтеся так, ніби нічого особливого не відбувається. Будьте поруч, залишайтеся надійною, стабільною «скелею», до якої пес може просто притулитися, щоб пережити важкий момент.

 

Як допомогти собаці позбутися страху?

Боротьба з акустичними фобіями – це планомірний процес, який потребує часу. У домашніх умовах можна створити для улюбленця максимально комфортний острівець безпеки. Під час грози або святкових феєрверків щільно зачиніть усі вікна, зашторте їх щільними гардинами, щоб прибрати спалахи світла, і увімкніть фоном спокійну музику або телевізор – ці прості дії допоможуть частково замаскувати зовнішні подразники.

Хороші результати показує метод систематичної десенсибілізації. Ви можете знайти в інтернеті аудіозаписи грози або салюту та вмикати їх удома на мінімальній, ледь помітній гучності. Коли пес демонструє спокійну реакцію, хваліть його і давайте ласощі. Поступово, з тижня в тиждень, гучність звуку збільшують на один рівень, привчаючи улюбленця до подразника в безпечній домашній обстановці.

Гра як спосіб позбутися фобії

Ігрова діяльність – чудовий інструмент для зміщення фокусу уваги та переключення емоційного стану. У процесі захопливої гри в мозку виробляються ендорфіни, які здатні приглушити сильний страх.

Що робити якщо собака боїться грому, наприклад? Якщо ви помітили, що на горизонті починають згущуватися хмари, не чекайте, поки пес запанікує. Дістаньте його найулюбленішу іграшку, інтерактивну головоломку або запропонуйте пошукати заховані по кімнаті смаколики. Активна гра і мозок, зайнятий вирішенням цікавої задачі, просто не можуть одночасно концентруватися на тривозі. Однак пам’ятайте: цей метод працює лише на початковій стадії. Якщо пес уже перебуває у стані глибокого шоку, переключити його не вдасться.

Основні правила дресирування

Базове дресирування та високий рівень слухняності роблять собаку впевненішим у собі та стійкішим до зовнішніх подразників. Починати заняття потрібно в спокійному місці, поступово ускладнюючи умови.

Дотримуйтеся таких правил:

• залізна витримка – відпрацьовуйте до автоматизму команди «Сидіти», «Лежати» та «Поруч» за природного міського шуму;
• позитивне підкріплення – будь-який гучний звук на вулиці повинен миттєво асоціюватися у пса з отриманням найсмачнішої, найрідкіснішої винагороди, і з часом застаріла фобія зміниться приємним очікуванням ласощів;
• контроль амуніції – ніколи не проводьте тренування в зонах ризику без надійної шлейки або міцного нашийника, з якого пес не зможе викрутитися при раптовому переляку.

Коли варто звернутися до професіонала?

Якщо, попри всі ваші зусилля, ситуація лише погіршується, а пес починає панікувати навіть від звуку зв’язки ключів, що впала на підлогу, або шарудіння пакета, настав час припинити самостійні експерименти. Важкі форми шумових фобій потребують втручання досвідченого кінолога-зоопсихолога, який точно знає, як допомогти в подібній ситуації.

Фахівець допоможе скласти індивідуальну програму корекції та вкаже на приховані помилки у ваших взаєминах з улюбленцем. Коли стрес завдає реальної шкоди серцево-судинній системі, слід звернутися до ветеринара.

Шумові фобії у чотирилапих друзів – це серйозний виклик. Розуміючи, які існують звуки яких бояться собаки, і знаючи особливості роботи їхньої психіки, можна своєчасно мінімізувати ризики. Пам’ятайте, що ключ до успіху криється у вашій власній холоднокровності, послідовності та безмежному терпінні. Подаруйте своєму улюбленцю відчуття захищеності, і з часом він навчиться довіряти вам навіть у найгучніші моменти життя.

 

Хочеш дізнатися більше?

Після прочитання нашої статті, перегляньте додаткову інформацію нижче:

• - Які препарати для собачки слід використовувати навесні?
• - Корисні ласощі для собак
• - Що таке корм холістік?
• - Як боротися з неприємним запахом з пащі собак

---

---

---