Ротвейлер: догляд та утримання

Зміст

Собака породи ротвейлер – історія появи

Ротвейлер: характер та особливості

Утримання ротвейлера в квартирі: чи це можливо?

Утримання ротвейлера в приватному будинку: як забезпечити безпеку та комфорт?

Виховання ротвейлера

Корм для ротвейлрів: як вибрати?

Гігієна та догляд

Часті помилки у вихованні ротвейлера

 

Ротвейлер — великий собака з міцною статурою та характерною зовнішністю. Який вигляд має ротвейлер? Переплутати його з іншою породою неможливо. Висота в холці сягає 58-69 см, а вага може варіюватися від 45 до 55 кг. Шерсть коротка, дуже густа завдяки щільному підшерстю. Допускається лише один варіант забарвлення: чорний з рудими підпалинами.

Значність собаці надає потужна м'язиста шия і груди, сильні лапи та широка спина. Голова середнього розміру. Для ротвейлерів характерна широка морда з розвиненими вилицями та масивні щелепи. Очі мигдалеподібні, коричневого кольору, погляд відкритий та рішучий. Вуха трикутної форми високо розташовані, тому лоб здається великим та широким. Загалом собака справляє враження безстрашного здорованя, готового на все. Насправді це дуже давня порода, яка вірно служила людям ще століття тому.

 

Собака породи ротвейлер – історія появи

Вважається, що предками ротвейлерів були молоси, собаки, які супроводжували римських легіонерів у походах на північ Європи. Коли легіонери осіли на родючих землях Німеччини, собаки стали вірними помічниками в охороні майна, полів та пасовищ, а також торгових караванів. Назву порода отримала від німецького міста Ротвайль, багато жителів якого займалися розведенням худоби та торгівлею м'ясом. Щоб обози не стали легкою здобиччю для грабіжників, їх супроводжували міцні та безстрашні собаки. Крім того, ротвейлерів використовували і для перевезення вантажів — м'ясники запрягали їх у невеликий візок із товаром. Не дивно, що тоді порода ротвейлер називалася також «собака м'ясника». Пізніше, коли з'явилися залізниці, а потім автомобілі, потреба в ротвейлерах зникла, і порода почала вироджуватись.

Тільки на початку минулого століття собака ротвейлер знову привернув до себе увагу. Вже 1921 року з'явився перший клуб любителів цієї породи. Під час Другої світової війни собак стали використовувати в охороні різних об'єктів, у тому числі для конвоювання полонених та охорони таборів. Тільки наприкінці ХХ століття ротвейлери знову перетворилися на помічників та компаньйонів, сильних та надійних.

За що цінується собака породи ротвейлер? Незважаючи на грізний вигляд, це дуже віддані, розумні та врівноважені пси. Якщо вам потрібен захисник сім'ї та будинку, який завжди напоготові — порода ротвейлер буде ідеальним улюбленцем. Він легко навчається, швидко розуміє команди та чудово справляється із завданнями. Ці хвостики безмежно віддані людині, вони врівноважені, терплячі і за правильного виховання стають повноправними членами родини, помічниками та відмінними сторожами.

 

Ротвейлер: характер та особливості

Ротвейлер — собака з сильним характером. Це не просто сторож у будинку, це друг і надійний партнер, здатний на глибоку прихильність та повну довіру до своєї людини. Однак у вас має бути не менш твердий характер, щоб завоювати авторитет та довіру ротвейлера. Щоб досягти взаєморозуміння з улюбленцем, домогтися його слухняності, заслужити любов, важливо «розмовляти однією мовою» з ним і розуміти особливості породи. Насамперед, враховуйте, що ротвейлер має схильність до домінування. Якщо ви не зможете здобути авторитет та повагу, він стане лідером у вашому будинку, і ви втратите над ним контроль.

При правильному підході та соціалізації ротвейлер впевнений у собі, спокійний та уважний. У незнайомій обстановці він не буде метушитися, бігати і хвилюватися, а спочатку спостерігатиме за тим, що відбувається, а потім почне діяти. Вихований улюбленець не схильний виявляти агресію без причини, але у разі загрози блискавично кинеться на захист близьких. Ротвейлер дуже орієнтований на свою сім'ю та людину, яку визнає своїм лідером.

Кому підходить собака ротвейлер? Це порода для досвідчених собаківників, які добре знайомі з основами дресирування великих собак і готові приділяти вихованню улюбленця багато часу. Ротвейлер із задоволенням визнає своїм ватажком людину з твердим спокійним характером, яка може встановити чіткі правила та дотримуватися їх. Якщо собака відчуває впевненість і справедливе ставлення, він буде дуже відданим і слухняним.

Не варто вибирати цю породу як першого собаку для людей з м'яким поступливим характером, тим, хто більшу частину дня проводить на роботі і не має часу на заняття та прогулянки з улюбленцем.

Порода собак ротвейлер: переваги

• безстрашний та відданий, відмінний захисник сім'ї та будинку;
• розумний, уважний, легко навчається;
• спокійний та врівноважений;
• не потребує складного догляду за шерстю.

Однак при виборі породи врахуйте її особливості. Вона потребує серйозного і регулярного дресирування та соціалізації. Ротвейлер собака не завжди знаходить спільну мову з іншими домашніми улюбленцями, і потребує щоденних фізичних та розумових навантажень. При нестачі уваги та виховання займає лідируючу позицію в родині. Собака ротвейлер — не для всіх, але при впевненому керівництві та правильному вихованні це благородний, відданий та врівноважений компаньйон.

 

Утримання ротвейлера в квартирі: чи це можливо?

На перший погляд здається, що такий великий собака може жити лише у приватному будинку. Насправді ротвейлера можна утримувати і в квартирі, але за умови, що ви готові виділити йому певний простір і організувати режим дня. При цьому важлива не так площа квартири, як ваш спосіб життя.

Дорослі собаки ротвейлери не схильні до гіперактивності в будинку: у приміщенні вони спокійні й навіть трохи флегматичні, але лише за умови, що вони щодня одержують на прогулянці достатнє фізичне та розумове навантаження. Дуже важливо виділити хвостику персональний простір: м'який лежак, подушку чи килимок у спокійному куточку, де йому ніхто не заважатиме. Це його зона відпочинку, де він почуватиметься у безпеці. Звичайно, потрібно організувати фуд-корт на кухні, а також визначити, в які приміщення улюбленець може заходити. 

З цуценям все не так. Цуценята ротвейлера, як і будь-які малюки, дуже енергійні та пустотливі, будуть лізти скрізь, гризти речі, копати, гасати по всій квартирі. Щоб уникнути серйозних руйнувань, виходьте з малюком на прогулянку 2-3 рази на день (тільки після отримання всіх щеплень) і запропонуйте різні ігри. Тоді запас енергії буде витрачено під час прогулянки, і вдома щеня ротвейлера буде спокійнішим. Не забудьте про іграшки — різноманітні м'ячики, канати, м'які фігурки з пискавками, інтерактивні іграшки відвернуть його від вашого взуття та ніжок стільців. Перші кілька місяців цуценя ротвейлера потребує постійного спілкування і контролю, якщо ви будете спокійно, але суворо коригувати його поведінку вдома, то з часом він засвоїть правила і не псуватиме речі або меблі.

Пам'ятайте, що запорука порядку в будинку — тривалі активні прогулянки з ротвейлером на вулиці, а нестача руху часто призводить до деструктивної поведінки. Гуляти потрібно не менше 2 разів на день, причому хоча б одна прогулянка має тривати більше години. Вибирайте спокійні місця у парках, на спеціально відведених майданчиках, на відкритій території у передмісті та ін. Як активне дозвілля підходять такі заняття:

• біг чи супровід велосипеду (для собак старше 1,5 років);
• апортування, перетягування, командні ігри, фрісбі;
• спеціальні курси з навчання команд та різних трюків — ротвейлери люблять «працювати головою»;
• навчання захисту чи спортивні тренування.

Утримання ротвейлера в приватному будинку: як забезпечити безпеку та комфорт?

Ротвейлер у приватному будинку почуватиметься дуже добре, звичайно, якщо грамотно підійти до облаштування території та створення умов.

Попри поширену думку, тримати ротвейлера на ланцюгу категорично не рекомендується. Це не лише негуманно, але й шкідливо для психіки собаки. Ланцюг сприймається як виклик, він обмежує рух, підвищує тривожність та агресію. За першої ж нагоди пес постарається вирватися і втекти.

З іншого боку, залишати улюбленця вільно бігати цілий день у дворі теж погана ідея. По-перше, він може налякати сусідів або людей, які проходять повз будинок. По-друге, втекти. Від нудьги або почувши щось цікаве за межами двору собака ротвейлер може запросто перестрибнути невисокий паркан або зробити підкоп. Тому аби собака міг гуляти у дворі та бігати, потрібно для початку встановити огорожу не нижче 2 м, надійну та міцну. У ній не повинно бути проміжків, щоб собака не міг просунути в щілину голову і застрягти, без гострих предметів і з гарною основою, тому що ротвейлер при бажанні може швидко викопати «підземний хід» і втекти через нього. Якщо випускаєте улюбленця побігати у дворі, регулярно перевіряйте територію: чи немає підкопів, дірок у паркані чи місць, звідки собака може вибратися.

Ідеальний варіант: облаштувати у дворі затишний і просторий вольєр — «будинок» ротвейлера, і регулярно випускати його побігати подвір'ям під наглядом, а також не забувати, що прогулянки на межі двору також дуже важливі для вашого чотирилапого компаньйона.

Якщо хочете, щоб ротвейлер жив у вольєрі, він має бути:

• просторим: мінімальні розміри — 2×3 м;
• з дахом, що захищає від дощу, снігу та палючого сонця;
• з утепленою будкою з товстими стінами, подвійним входом, підлогою, піднятою над землею, спеціальною підстилкою (матрацом, утепленим матом та ін.)
• з дерев'яним настилом хоча б на частині території, щоб у холод та дощ лапи собаки не мокли та не мерзли;
• з металевою сіткою/решіткою, досить частою, щоб собака не міг просунути морду чи лапи.

Важливо створити затінену зону влітку та вітрозахист взимку. Також бажано, щоб собака бачив ділянку та навколишню територію — ротвейлеру важливо тримати ситуацію під контролем.

 

Виховання ротвейлера

Ротвейлер — розумний, впевнений у собі собака з сильним характером. Це безстрашний сторож і захисник, недовірливий до чужих, непідкупний і здатний дати відсіч будь-якому супротивникові. Але вдома, у родинному колі, цей суворий здоровань перетворюється на добродушного ледаря, який із задоволенням залізе на диван повалятися, а ще — не проти пограти і побешкетувати. Собака ротвейлер із задоволенням грає з дітьми і поблажливий до їхніх витівок, але нянька з нього не вийде, тому що собака сильний і важкий — може ненароком придавити або збити з ніг дитину. Важливо, щоб дитина знала, як правильно поводитися з хвостиком: не можна смикати, кричати, заважати під час їжі або будити, коли улюбленець спить.

Навчання має починатися якомога раніше. На ротвейлерів чудово діє позитивне підкріплення: ласощі, похвала, гра. Команди, «не можна», «сидіти», «місце» і «поруч» мають бути засвоєні насамперед і дотримуватися неухильно. Важливо навчити цуценя ротвейлера самостійно залишатися вдома: починати потрібно з коротких відлучок. Поступово час самостійного перебування вдома необхідно збільшувати, а після повернення перевірити житло. Якщо все добре — похваліть чотирилапого друга і пригостіть смачненьким. З перших днів у будинку потрібно активно соціалізувати щеня ротвейлера: вчити їздити на ліфті, познайомити з сусідами, гуляти в людних місцях і на майданчиках з іншими собаками, щоб маля поступово звикало до різноманітних звуків, машин, людей, собак та інших тваринок і вони не викликали у нього стрес чи агресію.

До речі, про контакт із іншими улюбленцями. Ротвейлери досить ревниві і, напевно, змагатимуться з іншим собакою, котом або пташкою за увагу людини. Враховуючи розміри та характер, для інших улюбленців це може стати проблемою. Оптимальний варіант — привчати цуценя ладнати з хвостатими та пернатими сусідами з перших днів, щоб він сприймав їх як членів сім'ї.

 

Корм для ротвейлрів: як вибрати?

У випадку з ротвейлером, правильний раціон — це не лише фізичне, а й психічне здоров'я. Якщо у песика щось болить, він може демонструвати незвичайну поведінку. Ротвейлери схильні до набору зайвої ваги, а також чутливі до якості корму, тому до вибору меню собаки поставтеся відповідально.

Оптимальним рішенням стане готовий збалансований корм суперпреміум або холістик для собак великих порід. У ньому враховані всі нюанси: активність, потреба в білку та хондропротекторах, схильність до ожиріння та алергії. Якісні корми містять все необхідне: вітаміни, мінерали, жирні кислоти, компоненти для суглобів, і мінімізують ризик помилок у харчуванні.

Домашня їжа — не найкраще рішення, тому що «зловити» баланс поживних речовин і не перегодувати — дуже складне завдання. При використанні натурального харчування вам доведеться регулярно консультуватися з ветеринаром та стежити за калорійністю продуктів, кількістю кальцію, співвідношенням жирів та ін.

Чи можна давати ротвейлеру ласощі? Звісно, куди ж без них. У процесі виховання та навчання смаколики — дуже вагомий аргумент, адже ротвейлери — великі ласуни. Пам'ятайте: ласощі не повинні перевищувати 10% добового раціону та їхню калорійність потрібно враховувати при розрахунку порції корму. Які ласощі пропонувати? У зоомаркетах представлений широкий вибір делікатесів для собак, а також натуральні сушені м'ясні продукти. Їжа з вашої тарілки — під забороною!

Заборонено давати собаці:

• цибулю та часник;
• шоколад;
• продукти, що містять алкоголь та кофеїн;
• деякі фрукти та ягоди;
• кукурудзу, горіхи, насіння;
• оливки, авокадо, гриби, картоплю;
• молоко та вершки;
• зелень із високим вмістом кислоти — щавель, руколу та ін.

Собака ротвейлер завжди повинен мати доступ до води. Годувати улюбленця потрібно лише після прогулянки. Порцію розраховуйте відповідно до рекомендацій виробника та ветеринара. Не залишайте їжу в мисці, якщо собака не з'їв її за 15-20 хвилин — так ви привчите його до дисципліни.

 

Гігієна та догляд

У ротвейлерів коротка блискуча шерсть із щільним підшерстям, тому багато турбот із нею не буде. Достатньо раз на тиждень вичісувати відмерлі волоски щіткою або рукавицею. У період линяння вичісувати шерсть доведеться частіше — 3-4 рази на тиждень. Купати собаку можна за потреби. Хвостиків, які живуть в оселі, купають частіше, ніж тих, хто живе у вольєрі. Для водних процедур використовуйте спеціальний шампунь, щоб не зруйнувати захисний шар шкіри.

Очі та вуха не потребують складного догляду, достатньо раз на 5-7 днів перевіряти їхній стан, очищати ватним диском зі спеціальним лосьйоном. Якщо ви помітили нехарактерні виділення з очей або вух, якнайшвидше зверніться до ветеринара.

Зуби — слабке місце багатьох собак, ротвейлер — не виняток. Щоб чищення зубів не стало проблемою, привчайте цуценя ротвейлера до гігієни ротової порожнини з перших днів і постарайтеся зробити процедуру максимально приємною. Тоді з дорослим улюбленцем складнощі не виникнуть. Якщо собака відмовляється від щітки та пасти, використовуйте спеціальні серветки, жувальні іграшки та ласощі, за допомогою яких можна також очищати зуби від нальоту.

З кігтями проблем зазвичай не буває. Собака ротвейлер досить великий і активний, тому вони сточуються природним шляхом. Якщо улюбленець мало гуляє асфальтом та іншими твердими поверхнями, то доведеться купити кігтеріз і підрізати кігті раз на 3-5 тижнів.

Здоров'я ротвейлера: слабкі місця та як захистити собаку від хвороб?

Ротвейлер — міцний витривалий собака, але навіть у нього є схильність до певних захворювань. Щоб улюбленець якомога довше залишався активним та здоровим, важливо знати про особливості його організму. Як у більшості великих порід, одним із найуразливіших місць є суглоби. Цьому моменту потрібно приділяти увагу з раннього віку: не перегодовувати цуценя ротвейлера, щоб уникнути стрибків ваги, доповнювати раціон вітамінами для суглобів (за рекомендацією ветеринара), не перевантажувати його фізично. Дорослим собакам корисні добавки з хондропротекторами та помірні, але регулярні навантаження.

Ще одна зона ризику — серцево-судинна система. Ротвейлери схильні до кардіоміопатії, тому важливо стежити за диханням, витривалістю та ритмом серцебиття, особливо у спекотну погоду. Також ротвейлери відрізняються чутливим травленням, схильністю до метеоризму.

На жаль, у літніх собак іноді діагностується онкологія. Якщо під час догляду чи спілкування ви виявили ущільнення на тілі або поведінка улюбленця різко змінилася — негайно зверніться до ветеринарної клініки.

 

Часті помилки у вихованні ротвейлера

Помилки у вихованні та догляді можуть призвести не лише до проблем у поведінці, а й до серйозних ризиків для здоров'я собаки ротвейлера і тих, хто перебуває поруч із ним.

 

• Відсутність ранньої соціалізації. Без неї дорослий собака може стати недовірливим, тривожним або агресивним.
• М'якість та непослідовність. Виховання має бути твердим, але без крику та фізичних покарань.
• Ігнорування потреби собаки у фізичному та розумовому навантаженні. Без навантаження собака може стати нервовим, упертим і навіть руйнівним.
• Перегодовування та неправильне харчування. Надмірна вага провокує проблеми із суглобами, серцем та ШКТ.
• Нерегулярна гігієна. Пропущені чищення зубів, неочищені вуха або рідке вичісування можуть призвести до хвороби.

Уникнути помилок — не означає бути ідеальним. Просто спостерігайте за улюбленцем, постарайтеся дізнатися все про ротвейлера, будьте уважні до його потреб, не бійтеся звертатися за порадою до кінолога чи ветеринара. За такого підходу ротвейлер стане не лише надійним охоронцем, а й відданим другом.

 

Хочеш дізнатися більше?

Після прочитання нашої статті, перегляньте додаткову інформацію нижче:

• - Догляд за шерстю собак та котів влітку
• - Як допомогти хвостатим у спеку?
• - Топ 10 кормів для собак
• - Чи потрібно чистити зуби собаці?

---

---

---

Наші соціальні мережі