Кавказька вівчарка: догляд та утримання

Зміст

Історія походження кавказької вівчарки

Зовнішній вигляд та стандарти породи

Характер та поведінка

Дресирування та соціалізація

Догляд та утримання

Харчування та раціон

Здоров'я та хвороби

Розведення та вибір цуценяти

Плюси та мінуси породи

 

Цей собака викликає захоплення як втілення сили, впевненості та безстрашності. Якщо вам потрібен надійний компаньйон, охоронець, який кинеться на захист у будь-якій ситуації, це кавказька вівчарка. Багато людей ставляться до них насторожено, наслухавшись історій про їхню агресивність, але чи такий собака небезпечний насправді? Що потрібно чотирилапому другові, щоб почуватися гармонійно і бути щасливим поряд з вами? Як правильно виховувати кавказьку вівчарку, що їй знадобиться для комфортного життя і кому підходить такий улюбленець? Досвідчені фахівці допомогли нам розібратися у цих питаннях. Ми із задоволенням ділимося з вами інформацією.

Історія походження кавказької вівчарки

Кавказька вівчарка — одна з найдавніших службових порід, їй близько 2,5 тисяч років! Існує дві версії походження кавказьких вівчарок. По одній вони нащадки тибетських догів, по іншій — молосоїдів, бойових та охоронних собак, які були популярні в Ассирії та Урарту. Основні місця поширення породи — території Кавказу, від Грузії та Вірменії до степів Дагестану. Порода формувалася століттями шляхом природного відбору: тільки найсильніші, найвитриваліші та найрозумніші тварини могли вижити в горах, захищаючи стада та майно людей. Одночасно відбиралися особини, максимально орієнтовані на людину, слухняні та здатні навчатися. В останні 150 років породою почали цікавитися фахівці та любителі, вона стала популярною за межами Кавказу, і тоді весь світ зміг оцінити надійність та охоронні якості цих собак.

Зовнішній вигляд та стандарти породи

Кавказька вівчарка справляє враження з першого погляду. Це великий потужний собака з міцним кістяком і добре розвиненою мускулатурою. Відповідно до стандартів Міжнародної кінологічної федерації (FCI), порода вівчарка кавказька (стандарт № 328) має відповідати таким вимогам:

• зріст: 72-75 см — для кобелів, 67-70 см — для самок.
• вага: для кобелів мінімальна — 50 кг, для самок — 45 кг;
• тип конституції: грубий;
• голова: масивна, із широким чолом, мочка носа велика чорна;
• очі: невеликі, глибоко посаджені;
• вуха: невеликі, раніше обов'язково обрізалися, зараз у цьому немає потреби;
• тіло: масивне з потужною мускулатурою, міцними грудьми та прямою сильною спиною;
• шерсть: довга, проміжна або коротка з дуже густим підшерстям.

Класифікація та призначення: група FCI 2 — пінчери, шнауцери, молоси, гірські та швейцарські скотогінні собаки.

Типи шерсті та забарвлення

Іноді у людей виникає запитання: які породи кавказької вівчарки бувають? Порода одна, а плутанина виникає через безліч варіантів забарвлення та довжини шерсті. За типом шерсті розрізняють кілька варіантів: довгошерсті — з густим, пухнастим коміром і штанами на задніх лапах; короткошерсті — з щільною густою шерстю, і проміжний тип з шерстю середньої довжини. У всіх випадках підшерстя буде дуже густим і щільним — ця особливість століттями вироблялася у собак, які живуть високо в горах. Звичайно, шерсть і підшерстя потребують постійного догляду, враховуйте це, якщо хочете вибрати саме кавказця.

Кавказькі вівчарки забарвлення мають різноманітне, тому що географія поширення була досить великою. Стандарт допускає такі кольори:

• сірий (всіх відтінків);
• рудий та палевий;
• білий;
• тигровий;
• плямистий або рябий (поєднання основних кольорів з білими мітками).

При будь-якому забарвленні у породистого собаки кавказька вівчарка має бути темне обведення очей та губ. При однотонних забарвленнях допустимі темна маска, білі мітки на грудях, животі, лапах, кінчику хвоста. Крапчастість на морді й кінцівках і велика кількість світлих плям небажані. За стандартом породи не допускається чорний, печінковий, кавово-рябий та білий з чорними та кавовими плямами, біло-чорний, біло-печінковий, блакитний колір. Також дефектом вважається світле обведення губ і повік.

 

Характер та поведінка

Кавказька вівчарка — це потужний собака з незалежним характером, здатний самостійно приймати рішення. Така поведінка виробилася протягом століть у процесі охорони стад, житла та майна людини від хижаків та ворогів. Саме тому характер вівчарки непростий, і це важливо враховувати.

Основні риси характеру

 

Якості	Примітки
Охоронний інстинкт	Навчений собака насторожено ставиться до всіх без винятку сторонніх людей, які опиняються на її території. За межами будинку чи на чужій території поводиться спокійно і навіть відчужено.
Самостійність	Собака звик діяти без постійного контролю за людиною. Це робить його чудовим сторожем, але може ускладнити процес дресирування.
Швидке навчання і середня швидкість реакції	Улюбленець швидко вчиться, відмінно засвоює команди, але не кидається виконувати їх за першим знаком, спочатку оцінює ситуацію, а потім реагує.
Агресія до загрози	Кавказець не агресивний без причини, але якщо він помітив небезпеку, миттєво стане на захист.
Пильність	Собака прислухається, навіть коли спить, і миттєво реагує на небезпеку.
Орієнтація на одну людину	Кавказець прив'язаний лише до однієї людини і слухається тільки її, не можна доручити несення служби з цією породою будь-якому черговому кінологу.
Тривалий період дорослішання	Психологічне дорослішання настає у віці 2 років, тому процес виховання та дресирування виходить тривалим і досить складним.

Для формування правильного ставлення до людей та кращого контакту не тримайте улюбленця на прив’язі: вівчарка кавказька має якнайбільше часу перебувати поряд із вами, спілкуватися та спостерігати. Неприпустимо грубе ставлення до улюбленця, особливо фізичні покарання.

Головними якостями цієї породи є пильність, сміливість і відданість одній людині. У правильно вихованого собаки міцна нервова система: він стресостійкий, спокійний, не демонструє безпричинну агресію та завжди тримає ситуацію під контролем. При послідовному вихованні з раннього віку улюбленець буде спокійним і доброзичливим компаньйоном для всієї родини.

Відносини з дітьми та іншими улюбленцями

З дітьми кавказька вівчарка зазвичай дуже терпляча. Вона сприймає їх як «дитинчат» своєї людини, частину сім’ї, і захищатиме навіть ціною життя. Але залишати малюків із собакою без нагляду не можна — великий улюбленець може ненароком штовхнути дитину, зачепити лапою або травмувати іншим способом.

З іншими домашніми улюбленцями стосунки не завжди складаються добре. До спілкування з кішкою потрібно привчати з раннього віку, тоді вони зможуть уживатися разом. До цуценят і дрібних собак, які потребують опіки та захисту, кавказець ставиться терпляче, а ось до інших великих собак може ревнувати. Ставлення до декоративних птахів та гризунів залежить від характеру та виховання: іноді улюбленець не звертає на них уваги, а іноді сприймає як здобич.

 

Дресирування та соціалізація

Це не найлегша порода в плані дресирування та виховання. Психіка кавказької вівчарки формується протягом двох років, і весь цей час потрібно щодня приділяти увагу улюбленцю, коригувати поведінку, припиняти агресію. Собака вважається досить упертим, тому головні принципи роботи: дисципліна, послідовність та наполегливість. Хоча хвостата особистість засвоює нові знання швидко, реалізовувати їх на практиці не поспішає, оцінюючи доцільність тих чи інших дій, тому миттєвої реакції від кавказця не чекайте.

Процес дресирування потрібно прив'язувати до вікових змін. У 2-3 місяці цуценя кавказької вівчарки — милий плюшевий ведмедик, а у 4 місяці він починає дорослішати і намагається домінувати. Важливо в цей період показати собаці її місце та домогтися послуху. У 6-7 місяців щеня відчуває страх перед новим, і в цей період приділяйте багато уваги соціалізації: знайомте з новими людьми та тваринами, привчайте до різних звуків, місць. Якщо своєчасно не відкоригувати поведінку, то до двох років собака стане некерованою.

Починати дресирування потрібно з перших місяців життя. Відразу поясніть цуценяті правила поведінки в будинку та на вулиці. Приділіть особливу увагу соціалізації та послуху. Грубість та фізичні покарання виключаються, тому що собака може почати ігнорувати вас чи, що набагато гірше, відповісти агресією. Найкращий результат дає наполегливе та послідовне виховання, за хорошу поведінку заохочуйте похвалою та ласощами.

Особливості соціалізації цуценят

Цуценята кавказької вівчарки в перші місяці життя — це дуже допитливі та доброзичливі пухнасті колобки, але до 4-5 місяців вони починають проявляти характер. У цей період приділяйте багато часу заняттям із собакою або зверніться до фахівця, який допоможе здобути авторитет у кавказця.

Якнайбільше гуляйте з собакою, не уникаючи людних місць, парків, собачих майданчиків. У громадських місцях та транспорті надягайте намордник — привчати цуценя до цього аксесуара потрібно з раннього віку. Для прогулянок знадобиться довгий і короткий повідець із надійним карабіном і, за рекомендацією кінолога, ривковий ланцюжок.

На які моменти звернути особливу увагу під час виховання кавказької вівчарки?

• Знайомте цуценя з різними людьми і тваринами, щоб воно могло відрізняти загрозливу поведінку від звичайної.
• Привчайте до нових звуків та місць.
• Вчіть слухняність, поясніть, що собака може діяти самостійно лише у разі справжньої небезпеки.

Рання соціалізація та правильний підхід до навчання допоможуть вам виростити надійного та врівноваженого захисника. Це не «диванна» порода, а серйозний собака, який потребує поваги та уваги.

 

Догляд та утримання

Порода собак кавказька вівчарка потребує не тільки правильного виховання, а й грамотного догляду. Порода порівняно невибаглива, але густа шерсть, зуби, очі та вуха потребують уваги.

Догляд за шерстю та гігієна

Шерсть кавказької вівчарки густа, із щільним підшерстям, яке відмінно захищає від холоду, але потребує регулярного догляду. Вичісуйте собаку спеціальними гребенями та щітками 2-3 рази на тиждень, у період линяння — щодня. Купати досить раз на 3-4 місяці або за потребою з використанням шампуню, призначеного для такого типу шерсті. Влітку можете дозволити улюбленцю купатися в природних водоймах.

Двічі на тиждень перевіряйте очі та вуха, стежте за їхньою чистотою, видаляйте забруднення спеціальним лосьйоном. При достатньому рівні активності кігті у собаки зазвичай сточуються самі, але якщо вони надто відросли, акуратно підрізайте. Важливо стежити за станом зубів. Привчайте цуценя кавказької вівчарки з перших днів відкривати рота на команду «зуби», щоб ви могли оглянути зубки і почистити їх. У цьому випадку у дорослого собаки процедура не викликає проблем.

Не забувайте про профілактику внутрішніх та зовнішніх паразитів — використовуйте протипаразитарні засоби, які порекомендує ветеринарний лікар.

Умови проживання

Міська квартира — не місце для такого великого пса. У замкнутому просторі він почувається некомфортно та схильний до деструктивної поведінки. Цій породі потрібен простір та рух. Ідеальний варіант — просторий вольєр для кавказької вівчарки або двір приватного будинку, де собака може вільно гуляти. При цьому важливо, щоб улюбленця було тепле та сухе укриття, захищене від дощу та вітру.

Зверніть увагу, вівчарка кавказька відмінно витримує холод, але не любить спеку, тому подбайте, щоб на ділянці, де вона проводить час, була тінь і вода у вільному доступі, а в ідеалі — водоймище для купання.

Рівень фізичної активності

Багато людей помилково вважають, що чим більший собака, тим значніше фізичне навантаження йому потрібне. Кавказька вівчарка — великий собака, але надмірних навантажень не потребує, активність має бути середньою, але регулярною.

Як організувати активність улюбленця:

• гуляйте не менше 1,5-2 години на день за межами будинку або двору (приблизно по 1 годині вранці та ввечері);
• розвивайте когнітивні здібності: змінюйте маршрут, вивчайте нові команди, знайомте з новими людьми та предметами;
• пропонуйте активні ігри, але пам'ятайте, що надто інтенсивний біг та високі стрибки протипоказані.

Собака кавказька вівчарка — сильна і невибаглива порода, але потребує певного догляду. Для фізичного та психологічного здоров'я їй потрібен простір, достатній рівень фізичної активності та ваша увага. Це дозволить улюбленцеві бути гармонійним та врівноваженим.

 

Харчування та раціон

Щоб хвостик зберіг здоров'я та був активним до старості, важливо підібрати для нього збалансований раціон. У людей часто постає питання: чим краще годувати кавказьку вівчарку — натуральною їжею чи готовим кормом?

Врахуйте, що в даному випадку натуральне харчування — це не каша, присмачена шматочками субпродуктів, кавказцю для хорошого самопочуття потрібно м'ясо, молочні продукти, овочі, і вже потім — незначна кількість злаків як джерело енергії та клітковини. Правильно підібрати співвідношення досить важко, тому ветеринари рекомендують використовувати для годування готові корми, призначені для собак великих порід. Готовий корм преміум-класу і вище містить правильну кількість білка, амінокислот, кальцію та глюкозаміну для здоров'я кісток та суглобів. Такий корм безпечніший і зручніший, ніж натуральне харчування.

Особливості годування цуценят та дорослих собак

Цуценята в період активного зростання — до півтора року — повинні отримувати особливе меню. З одного боку, їхній організм потребує великої кількості білка, кальцію та фосфору, з іншого — кістки та суглоби ще не сформувалися, тому не можна допускати набір ваги та надто швидке зростання. Вибирайте корми класів суперпрміум або холістик для цуценят великих порід і не забувайте про корисні ласощі, але враховуйте їхню калорійність при розрахунку добової порції.

Збалансований раціон дорослого собаки — це насамперед високоякісний білок, помірна кількість жирів та мінімальна кількість вуглеводів. Важливо стежити за вагою собаки — перегодовування швидко призводить до ожиріння та перевантаження суглобів. Годувати дорослу кавказьку вівчарку достатньо 2 рази на день. У неї завжди має бути доступ до свіжої води, особливо якщо на вулиці спекотно.

Здоров'я та хвороби

Кавказькі вівчарки відрізняються витривалістю і хворіють рідко, але в них, як і в інших собак великих порід, є схильність до певних проблем зі здоров'ям.

Типові захворювання породи

До найпоширеніших недуг, що відзначаються у кавказців, належать:

• дисплазія тазостегнових та ліктьових суглобів;
• ожиріння;
• хвороби серця та судин;
• ендокринні захворювання;
• запалення очей;
• заворот шлунка.

Профілактика, вакцинація, обробка від паразитів

Профілактика захворювань у кавказьких вівчарок досить проста. Потрібно забезпечити улюбленцю повноцінне харчування, регулярні прогулянки та помірні фізичні навантаження. Виявити проблеми зі здоров'ям на ранніх стадіях допоможуть щорічні профілактичні огляди у ветеринара. Вакцинація є обов'язковою! Це єдиний ефективний спосіб захистити хвостатого від небезпечних вірусних хвороб (чума м'ясоїдних, парвовірус, сказ та ін.). Також важливо регулярно проводити протипаразитарну обробку. Для кавказьких вівчарок, які більшість часу проводять на відкритому повітрі, це дуже важливо.

Скільки живуть кавказькі вівчарки? При правильному догляді та харчуванні середня тривалість життя — 10-12 років.

 

Розведення та вибір цуценяти

Якщо ви хочете гарантовано отримати здорового і врівноваженого собаку, прив'язаного до вас і здатного захистити будинок і сім'ю, потрібно відповідально підійти до вибору цуценя.

Перше правило — ніколи не купуйте цуценя «з рук» або на ринку. Справжня кавказька вівчарка повинна мати документи і родовід, що підтверджує походження.

Як вибрати цуценя кавказької вівчарки?

Найкращий варіант — перевірені розплідники, які стежать за здоров'ям собак і грамотно підбирають пари для розведення. У них можна побачити батьків щеняти, їхні документи, родовід, вам також нададуть рекомендації щодо харчування та догляду.

Плюси та мінуси породи

Порода має безліч переваг, завдяки яким її високо цінують у всьому світі. Сильні сторони кавказької вівчарки:

• сила та витривалість;
• охоронний інстинкт;
• відданість сім'ї;
• міцне здоров'я.

Можливі складності у догляді та вихованні

Кавказька вівчарка вирізняється незалежним характером. Ці собаки схильні приймати рішення самостійно, а це ускладнює дресирування. Хвостику необхідна соціалізація із раннього віку. Без правильного виховання щеня може вирости надмірно агресивним або, навпаки, боязким.

Собака досить великий, йому потрібно багато місця, тому в квартирі утримання практично неможливе. Також вівчарці потрібні тривалі прогулянки та простір для ігор і руху.

 

Кому підійде ця порода?

Кавказька вівчарка — собака не для кожного. Вона підходить людям, які живуть у приватних будинках і мають досвід утримання великих службових собак, тим, хто готовий приділяти увагу вихованню, дресируванню та соціалізації цуценяти.

Не варто заводити цього собаку, якщо ви живете в невеликій міській квартирі, багато часу проводите поза домом, не готові приділяти час прогулянкам та дресируванням, а вибираєте собаку виключно «для краси».

Кавказька вівчарка — це захисник і відданий друг, але водночас велика відповідальність. Правильний вибір цуценяти, послідовне виховання та розуміння особливостей породи дозволять виростити надійного та врівноваженого улюбленця, який стане вашим надійним компаньйоном.

 

Хочеш дізнатися більше?

Після прочитання нашої статті, перегляньте додаткову інформацію нижче:

• - Догляд за шерстю собак та котів влітку
• - Як допомогти хвостатим у спеку?
• - Топ 10 кормів для собак
• - Чи потрібно чистити зуби собаці?

---

---

---

Наші соціальні мережі