Доберман: догляд та утримання

Зміст

Історія породи

Зовнішній вигляд доберманів: стандарти породи

Особливості та характер добермана

Умови утримання добермана

Годування та харчування добермана

Догляд за доберманом: як піклуватися про здоров'я та зовнішній вигляд цієї породи?

Дресирування та поведінка добермана

 

Доберман — одна з найвідоміших порід у світі. Сильні та витончені собаки привертають увагу не лише зовнішністю, а й рідкісним поєднанням розуму, хоробрості та відданості. Вони стали незамінними помічниками у багатьох сферах діяльності людини, а також відмінними компаньйонами. Добермани однаково добре почуваються і в ролі захисників, і як домашні улюбленці, якщо людина створює їм відповідні умови життя, приділяє багато уваги та займається вихованням.

Історія породи

Батьківщина добермана — Німеччина. Наприкінці XIX століття Карл Фрідріх Луїс Доберман, який займався збором податків і водночас працював сторожем та ловцем бездомних тварин, вирішив створити собаку, який став би його вірним помічником у роботі. За задумом творця порода повинна була поєднувати витривалість та силу, мати визначні охоронні здібності й одночасно бути слухняною та лояльною до людини. Карл Доберман зупинив вибір на німецьких пінчерах і почав покращувати породу, схрещуючи її з іншими собаками: ротвейлерами, тюрингськими та бельгійськими вівчарками, веймарськими гончаками та ін. В 1894 році Карл Доберман помер, але його роботу продовжили інші ентузіасти, і в 1897 році собаки вперше взяли участь у виставці. Тоді породу перейменували на честь творця — доберман-пінчер.

1900 року порода була офіційно визнана в Німеччині, а в 1920 році потрапила до Америки, і тут теж знайшла чимало шанувальників. Перша та Друга світові війни ледь не призвели до її зникнення, але все ж вона була відновлена, і зараз у всьому світі добермани пінчери відомі як відмінні службові собаки та ласкаві домашні улюбленці. До речі, назва породи «доберман» у наш час є офіційною, після редакції стандарту у 1949 році з назви прибрали слово «пінчер».

 

Зовнішній вигляд доберманів: стандарти породи

Доберман — сильний і водночас елегантний собака. У нього гармонійна статура, виражена мускулатура, горда постава. Вони досить великі: доберман має вагу близько 30–40 кг.

Голова довга, клиноподібна, з вираженим чолом. Очі овальні, темні, дуже виразні. Вуха зазвичай стоячі — залежно від країни можуть бути куповані або залишатися природної форми. Шия сильна й міцна, переходить у глибокі груди. Живіт підтягнутий. Допускаються чорне та коричневе забарвлення з рудими підпалинами на морді, лапах, грудях і біля хвоста. Дуже рідко трапляється білий доберман. Добермани-альбіноси потребують особливого догляду та уваги до здоров’я.

 

Зріст	63-72 см (кобелі більші)
Вага	Стандарт для самців — 40-45 кг, для самок — 32-35 кг
Призначення	Охоронний, робочий собака, компаньйон для однієї людини або сім'ї
Шерсть	Коротка, гладка, без підшерстя, щільно прилягає до тіла
Потреба у русі	Висока, потрібно не менше 2 годин на день присвячувати активним прогулянкам та навчанню
Рівень інтелекту	Високий, швидке навчання. У складних ситуаціях може діяти самостійно
Тривалість життя	10-14 років

 

Особливості та характер добермана

Деякі люди вважають доберманів злими та агресивними. Насправді при правильному вихованні й турботі у добермана характер спокійний та доброзичливий. Зазвичай доберман у сім'ї вибирає одну людину і віддає їй перевагу, хоча решту членів своєї «зграї» теж любить і захищає.

Особливості характеру добермана: інтелект, охоронні якості, соціалізація

Відмінна риса добермана — високий інтелект. Ці собаки чудово розуміють людину, швидко засвоюють команди, можуть відстежувати ситуацію та діяти самостійно. Завдяки цим якостям їх використовують як поводирів для людей, які втратили зір.

Доберман здатний запам'ятати до сотні слів і жестів, реагувати на інтонацію та емоції. Собака дуже емпатичний, відчуває настрій людини і може підлаштовуватися під нього. Пріоритет для собаки — безпека сім'ї, він завжди напоготові, налаштований швидко діяти, якщо бачить загрозу, але ніколи не виявляє агресії без причини. До незнайомців добермани ставляться насторожено. Це робить їх чудовими охоронцями, але при недостатньому дресируванні чи соціалізації може стати причиною проблем.

Добермани дуже активні і потребують руху. Щоденні прогулянки, тренування, ігри на свіжому повітрі — обов'язкова частина їхнього життя. Якщо ви не хочете, щоб активний улюбленець розгромив вашу оселю, гуляйте з ним щонайменше дві години, поєднуючи фізичні та інтелектуальні навантаження.

Як поводяться добермани з дітьми?

Якщо вдома є діти, доберман потребує спеціального виховання, а дітям потрібно пояснити правила спілкування із собакою. Малюків не можна залишати з хвостиком без нагляду, бо великий пес може ненароком травмувати дитину. Вихований доберман не буде демонструвати агресивний характер з дітьми — він розумний і дбайливий, але на роль няньки все ж таки не підходить.

До інших домашніх улюбленців доберман ставиться насторожено, але якщо з раннього віку починати знайомити його з кішками та іншими собаками, він сприйматиме їх спокійно, а з хвостатими, які живуть у будинку, може навіть потоваришувати. Ще одна особливість доберманів — сильний емоційний зв’язок із людиною та постійна потреба у спілкуванні. Ця порода погано сприймає самотність і розлуку з людиною, тому доберманові важливо бути серед людей і почуватися частиною «зграї».

Сьогодні доберман — одна з найпопулярніших службових і сімейних порід. Це собака, який захоплює розумом, силою, відданістю, але водночас потребує грамотного керівництва. Добермани не підходять на роль першого улюбленця, їх краще утримувати людям, які мають досвід виховання собак.

 

Умови утримання добермана

Щоб ваш чотирилапий друг був слухняним, врівноваженим і щасливим, важливо з перших днів створити для нього комфортні умови та правильно знайомити з новим будинком, людьми та світом навколо.

Доберман у сім'ї: як адаптувати собаку?

У перші дні малюкові потрібен час, щоб звикнути до нового місця, запахів та людей. Не варто відразу перевантажувати його увагою — дайте цуценяті освоїтися, виділіть спокійний куточок для відпочинку, де він почуватиметься в безпеці. З перших днів починайте встановлювати правила: де можна грати, де відпочивати, коли настає час годування та прогулянок. Добермани цінують рутину і швидко запам'ятовують розпорядок дня.

Запорука гармонійного розвитку собаки, добрих стосунків у сім'ї та відсутності проблем за межами будинку — правильна соціалізація. З перших днів починайте привчати цуценя до різних звуків, знайомте із членами сім'ї та іншими людьми. Коли собаку можна буде виводити на прогулянку, відвідуйте різні місця: жваві вулиці, торгові центри, вокзали, проїдьте кілька зупинок громадським транспортом, підіть у парк, на майданчик для вигулу собак. Це дозволить хвостику звикнути до різних ситуацій.

Утримання добермана у квартирі

Якщо у вас доберман, розмір житла має значення — квартира не повинна бути надто тісною. Утримання добермана в квартирі не потребує складного догляду, але в нього має бути особистий простір. Важливо забезпечити собаці достатній рівень активності (тривалі прогулянки, ігри та навчання), а вдома обладнати затишний куточок для відпочинку. Улюбленцю знадобляться:

• матрац чи лежак;
• миски для води та корму;
• іграшки для розвитку інтелекту та зняття стресу;
• щітка для короткої шерсті;
• амуніція та одяг для прогулянок.

Якими б цікавими іграшками ви не забезпечили хвостика, вони не замінять прогулянки та спілкування. Порода в однаковій мірі потребує фізичних та інтелектуальних навантажень, тому постійно розучуйте нові команди, відвідуйте різні місця та пропонуйте ігри, спрямовані на розвиток когнітивних здібностей.

Утримання добермана у приватному будинку

Дехто вважає, що для добермана умови утримання у приватному будинку — ідеальний варіант. Але це не зовсім так. Це дійсно великий собака, але він зовсім не підходить для життя у дворі. Через коротку шерсть та відсутність підшерстя він погано витримує холод, протяги та перепади температури, тому утримувати його потрібно в будинку, а у двір випускати на прогулянку. В холод, дощ, сніг собака потребує одягу: дощовик, попону або комбінезон.

Місце для прогулянок у дворі має бути безпечним та придатним для ігор. Але головне – подбайте про високу огорожу, бо паркан заввишки метр доберман легко перестрибне. Категорично не рекомендується тримати добермана на ланцюгу: це обмежує рухливість, спричиняє стрес і може призвести до розвитку агресії. Навіть якщо собака живе у приватному будинку, прогулянки за межами двору необхідні для соціалізації, адаптації та збереження фізичного та психічного здоров'я хвостика.

Що потрібне доберману для щасливого життя?

• Фізична активність щодня.
• Спілкування зі своєю сім'єю.
• Зручне місце для відпочинку.
• Інтелектуальне навантаження.
• Регулярні ветеринарні огляди та вакцинація.
• Повноцінне харчування.

 

Годування та харчування добермана

Правильне харчування дуже важливе для собак великих порід, особливо таких енергійних, як доберман. Цей собака відрізняється високим рівнем активності та швидким обміном речовин, тому потребує збалансованого раціону, багатого білком і мікроелементами.

Чим годувати цуценя добермана?

З перших тижнів життя потрібно подбати про правильне харчування цуценя, адже саме в цей період формуються кістки, м'язи та імунітет.

Цуценя в 1 місяць і до 8-9 тижнів отримує материнське молоко, а якщо мати не має можливості годувати малюка, то його замінник. Давати суміш потрібно невеликими порціями 5-6 разів на день. Важливо, щоб їжа була теплою, не холодною та не гарячою. Добермани щенята в 2-4 місяці можуть потроху їсти вологий корм або сухий, змочений водою чи бульйоном. Річ у тім, що цуценя в 3 місяці ще не може жувати сухі гранули, навіть невеликого розміру, тому їх бажано змочувати, щоб вони стали м'якшими. Якщо плануєте годувати собаку натуральною їжею, то поступово додавайте до меню м'ясо (подрібнену індичку, кролика), трохи відварених овочів (морква, кабачок, гарбуз), кисломолочні продукти. Годувати цуценя в цей період рекомендується 4-5 разів на день.

Щенята добермана в 4-6 місяців мають вже досить міцну систему травлення, тому можна переходити на 3-4 годівлі на день і пропонувати готовий корм або натуральне харчування. Якщо ви не визначилися, чим годувати улюбленця, оберіть готовий корм. І не тільки тому, що це простіше та швидше. Готовий раціон преміум, суперпреміум чи холістик містить повний комплекс поживних речовин, необхідних собаці для правильного розвитку, відмінного зовнішнього вигляду та міцного імунітету. При натуральному харчуванні високий ризик надлишку однієї речовини та дефіциту іншої, а це неминуче вплине на самопочуття хвостика.

З 6 до 12 місяців кількість годувань поступово скорочуйте до 2, а порції робіть більше. Цуценяті як і раніше потрібно багато білка, кальцію і фосфору для формування кісток і м'язів, а також хондроїтин і глюкозамін для зміцнення суглобів, які у собак великих порід є слабким місцем. Повністю переходити на дорослий раціон можна приблизно з 14 місяців, коли активне зростання завершиться.

Як годувати дорослого добермана?

Чим годувати добермана? Дорослий пес потребує такого раціону, який підтримуватиме його активний спосіб життя, задовольнятиме потреби організму та зберігатиме здоров'я. Основу раціону мають становити тваринні білки. Готові збалансовані корми для собак великих порід забезпечують улюбленців усім необхідним: білками, жирами, вітамінами, мінералами та амінокислотами. Вам не доведеться купувати добавки та вітаміни на постійній основі, лише за рекомендацією ветеринара.

Якщо ви даєте доберману натуральні продукти, меню має включати:

• не менше 50% нежирного м'яса (яловичина, індичка, курка, кролик);
• овочі (морква, кабачки, гарбуз, броколі);
• трохи каш (гречана, рисова, вівсяна);
• якщо немає протипоказань — кисломолочні продукти.

При натуральному харчуванні важливо постійно додавати до корму вітамінно-мінеральні комплекси, які порекомендує ветеринар.

Дорослого добермана достатньо годувати двічі на день — вранці та ввечері, бажано в один і той самий час. Після їжі собаці потрібно дати відпочити хоча б 30-40 хвилин, щоб уникнути завороту шлунку, до якого схильні великі породи.

Як бути з ласощами? Про цю категорію продуктів варто розповісти окремо, тому що багато людей, бажаючи порадувати і побалувати чотирилапого друга, зловживають ласощами. Ще одна поширена помилка: будувати навчання та виховання виключно на мотивації чимось смачним. Безумовно, це відмінний засіб заохочення під час дресирування, але давайте частування помірно, чергуйте з ласкою і похвалою, щоб собака не думав, що за будь-який правильний вчинок його годуватимуть смаколиками. Пам'ятайте, що частування не повинно складати більше ніж 10% денного раціону.

Що не можна давати доберману?

Деякі продукти небезпечні для здоров'я собаки, тому уважно вивчіть список і розкажіть близьким, щоб вони випадково не пригостили улюбленця тим, що для нього є отруйним або токсичним.

Категорично заборонено давати доберману:

• солодощі, шоколад, цукор, випічку;
• смажене, жирне;
• соління та копченості;
• ковбаси, сосиски, будь-яку їжу з вашої тарілки;
• трубчасті кістки, рибу з кістками;
• цибулю, часник, виноград, родзинки, авокадо;
• спеції, приправи, соуси, майонез;
• молоко.

Догляд за доберманом: як піклуватися про здоров'я та зовнішній вигляд цієї породи?

Як правильно доглядати добермана? Головне правило — регулярність. Увага до собаки, її зовнішнього вигляду та самопочуття дозволяють зберегти здоров'я та відмінний зовнішній вигляд хвостика.

Шерсть у добермана коротка, щільна та гладка, без підшерстя. Завдяки цьому собака не потребує складного грумінгу, розчісувати його достатньо 1-2 рази на тиждень за допомогою спеціальної щітки або рукавиці. Купайте собаку раз на 1,5-2 місяці або в міру забруднення, використовуючи шампунь для короткошерстих порід.

Вуха добермана, незалежно від того, куповані вони чи ні, потребують регулярних гігієнічних процедур — не рідше одного разу на тиждень. Для чищення вух використовуйте спеціальний лосьйон та ватний диск. Ватні палички брати небажано, тому що при необережному русі ви можете пошкодити внутрішнє вухо.

У здорового добермана очі чисті та ясні. Щодня можна протирати куточки очей ватним диском, змоченим у відварі ромашки чи лосьйоні. Не забувайте про зубки. Звичайно, сухий корм, спеціальні ласощі та іграшки допомагають видалити наліт, але вони не замінюють регулярне чищення зубів та догляд за яснами. Щонайменше двічі на тиждень чистіть улюбленцю зуби зі спеціальною пастою. Можна використовувати зубну щітку або насадку на палець.

Добермани — активні собаки і кігті у них зазвичай сточуються природним чином. Але якщо ви помітили, що кігтики відросли, обов'язково вкоротіть їх, використовуючи кігтеріз для великих порід, а після процедури обробіть пилочкою зрізи.

 

Дресирування та поведінка добермана

Доберман — розумна та енергійна порода, яка любить навчатися та легко опановує нові навички. Виховання та дресирування цуценяти починайте якомога раніше. Щоб процес був ефективним, будьте послідовними, передбачуваними, терплячими та запасіться смаколиками.

Коли починати дресирувати цуценя добермана? Цуценя добермана в 3 місяці вже добре вас розуміє і може виконувати прості команди. Для початку привчіть малюка їсти і спати в одному місці, виконувати базові команди «до мене», «сидіти», «лежати».

Як дресирувати добермана? Основні методи навчання:

• поетапність — починайте з малого та переходьте від простого до складного поступово;
• послідовність — одні й ті самі слова і жести повинні позначати одну дію, а не змінюватися від тренування до тренування;
• позитивне підкріплення — позитивні емоції від похвали, гри, ласощів допомагають закріпити правильну поведінку.

У жодному разі не використовуйте в процесі навчання грубі слова та фізичне покарання, вони викликають стрес, страх чи агресію. Не можна змінювати правила, які ви одного разу встановили, собака повинен розуміти, що дозволено, а що заборонено. Не варто примушувати хвостика щось робити, доберман розумний і самостійний, а насильство викликає опір, і ви можете отримати результат, протилежний бажаному.

Помилки у вихованні, яких варто уникати

• Занадто довгі уроки. Цуценя втомлюється і втрачає концентрацію. Краще проводити кілька коротких уроків щодня по 5–10 хвилин, ніж один довгий.во;
• Слабке закріплення команд. Якщо команда не закріплюється регулярним повторенням та позитивною мотивацією, собака її не засвоїть. Для базових команд це критично. Щоб уникнути проблем, регулярно повторюйте «пройдений матеріал» та заохочуйте за правильну поведінку.
• Недостатня або надто пізня соціалізація. Не маючи досвіду спілкування, не розуміючи, як поводитися в різних ситуаціях, собака стає надто полохливим або агресивним.
• Використання негативного підкріплення. Покарання лякає і гальмує навчання, інколи викликає опір і агресію.

Пам'ятайте, що кожен собака — індивідуальність, у кожного свій темперамент і темп навчання. При дресируванні враховуйте індивідуальні особливості хвостика та коригуйте методику під нього. Терпіння та позитивний настрій допоможуть вам виростити розумного, слухняного та щасливого улюбленця.

 

Хочеш дізнатися більше?

Після прочитання нашої статті, перегляньте додаткову інформацію нижче:

• - 10 правил осінніх прогулянок із собакою: проводимо час безпечно та з користю
• - Корисні ласощі для собак
• - Що таке корм холістік?
• - Як боротися з неприємним запахом з пащі собак

---

---

---